ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять мільйонів людей, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю, забрала життя кожного п’ятого українця.

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі.

22 червня вшановується світла пам’ять мільйонів українців − жертв Другої світової війни. Більшість із них загинули і померли від поранень, хвороб, були засуджені до розстрілу (за донесеннями військ, лікувальних установ, військових трибуналів), а також потрапили у полон і зникли безвісти. Жертвами нацистських загарбників ставали не тільки військовики, а й ті, хто жодних загроз не становив: жінки, діти, хворі та люди літнього віку. Щороку в цей день ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми із сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і, можливо, навіть онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді…

Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам’ять полеглим на полі бою. Честь і слава живим героям!

24 травня – День сло’вянської писемності та культури

24 травня різні  країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини й грецького письма.
В Україні ім’я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку.

21 травня 2003 року вперше відзначався Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. У зв’язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацура звернувся до міжнародної громадськості з наступним посланням:

«Завданням ЮНЕСКО, як і ООН, не є організація культурної діяльності у світі. Однак вона може підтримати людей планети в їх сподіваннях і надіях. Саме в цьому сенсі має сприйматися святкування 21 травня, яке об’єднує нас сьогодні.

Загальна декларація ЮНЕСКО про культурне різноманіття – прекрасний інструмент діалогу та розвитку. Кожен з нас повинен прагнути до того, щоб плюралізм культур, завдяки встановленню діалогу між ними, став нашим спільним багатством. Тільки таким чином ми зможемо уникнути трагічних конфліктів і домагатися сталого розвитку, гарантувати який мають стійкість розмаїття культур і продовження конструктивного і пильного діалогу».

Україна – багатонаціональна держава. Історія і культура народів, які її населяють, розвиваються у тісному взаємозв’язку.

Читачі бібліотеки Андріївського ліцею И2, Меркулова Катерина 5 клас, Бережна Софія 5клас та Кузнєцова Дар’я 6клас прийняли участь у обласній акції «ДІТИ ХАРКІВЩИНИ ПРОТИ ВІЙНИ!» до Дня пам’яті та примирення, де показали свою любов до України, створивши красиві листівки.

Також користувачі приєдналися до онлайн флешмобу “Я з України”, учні намалювали красиві патріотичні малюнки: Пивоваров К. 6 кл., Наземцева К. 6 кл., Яковлєв Т. 6 кл., Мережко А. 6 кл., Бабич М. 5 кл., Потапова Д. 6 кл., Карачов Д. 7 кл.

Прочитали вірші: Наземцев С. 2 кл., Потапова І. 2 кл., Маслюк К. 2 кл., Житньова А. 2 кл.

Війна зруйнувала наше мирне життя, але не знищила нашу любов до України. Навпаки, вона зробила нас сильними та мужніми. Вона укріпила в нас віру. Вона наділила нас сміливістю. Вона вселила в нас впевненість.

 

Книгозбірня також долучилася до флешмобу “Подаруй матусі радість” створивши відеоролик наповнений любов’ю та турботою до рідних матусь.

23 січня – 130 років від дня народження Павла Тичини

Народився Павло Тичина 23 січня 1891р. в с. Пісках, Чернігівської області, в сім’ї сільського дяка (він же — учитель у «школі грамоти»). Учився спочатку в земській школі, потім у чернігівській бурсі (фактичною платою за це навчання були співи малого Павла в монастирському хорі, — у хлопця виявились чудові голос і слух), згодом — у місцевій духовній семінарії. Пізніше він знайомиться з славним земляком-чернігівцем — М. М. Коцюбинським, відвідує літературні «суботи» в його домі, читає там свої, схвально зустрінуті, вірші, підтримує сердечні стосунки з старшим письменником аж до його смерті.

Друкуватися П. Тичина почав у 1912р., перша збірка віршів — «Сонячні кларнети» — датована 1918р. (фактично вийшла весною 1919р).

Після семінарії П. Тичина вчився в Київському комерційному інституті, одночасно працював на різних дрібних посадах — в конторах та редакціях газет і журналів, в українському театрі М. Садовського (помічником хормейстера). Жовтневу революцію він зустрів уже зрілою людиною і відомим поетом молодшого покоління. Знамениті вірші весни і літа 1919р. — «На майдані», «Як упав же він з коня…» та ін., — а потім і вся збірка «Плуг», принесли йому славу натхненного співця «краси нового дня». Він працює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературною частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, політкомісаром якого був О. Довженко.

У 1923р. П. Г. Тичина переїздить до Харкова, тодішньої столиці УРСР. Тут він працює в журналі «Червоний шлях», багато пише, вивчає вірменську, починає оволодівати грузинською і тюркськими мовами, стає діячем заснованої в українській столиці Асоціації сходознавства. Формально позапартійного тоді письменника, його обирають членом Харківської міськради, трохи пізніше — кандидатом у члени ВУЦВИКу. 1927р. він посилає М. Горькому на Капрі книжку своїх віршів і одержує від нього ласкавого листа, в якому автор «Матері» писав, що знає українського поета дуже давно, ще з розповідей М. Коцюбинського.

У часи Великої Вітчизняної війни П. Тичина був прийнятий до членів КПРС. Згодом він неодноразово обирався членом ЦК КП України. Поет удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967р. в Києві.

Перші відомі нам вірші Тичини (з тих, що збереглися) датовані 1906 — 1908 pp., і серед них, ще геть «невстояних» і в формі, і в змісті, є така маленька перлина, як «Блакить мою душу овіяла». Перші публікації його поезій, як вже відзначалось, з’являються 1912р. в кількох тогочасних журналах («Літературно-науковий вістник», «Рідний край», «Українська хата»). Наступного року в київських періодичних виданнях публікується кілька його оповідань («На ріках вавілонських», «Спокуса», «Богословіє»), які засвідчили, що дар прозаїка теж не обминув молодого Тичину, хоч і не був розвинутий пізніше.

«Сонячні кларнети» явили читачам поета з уже сформованою оригінальною творчою індивідуальністю.

Наступна книга його віршів — «Плуг» (1920). Одночасно з «Плугом» вийшов тоненькою книжечкою цикл віршів у прозі «Замість сонетів і октав», який був написаний, можна гадати, в 1918 р.

Наступна збірка поезій П. Тичини — «Вітер з України» (1924).

Після невеликої, багато в чому експериментальної збірки «Чернігів» (1931), де автор нерідко зумисне оголював поетичне слово, звільняв його від «традиційної» образності та деяких інших атрибутів віршованої мови, 1934р. виходить нова книга його віршів — «Партія веде», яка в підзаголовку називалася — «Пісні, пеани, гімни».

Наступні книги поета вийшли в передвоєнні роки: «Чуття єдиної родини» (1938, Державна премія СРСР 1941р.) та «Сталь і ніжність» (1941).

Післявоєнні книги поета: «І рости, і діяти» (1949), «Могутність нам дана» (1953), «Ми — свідомість людства» (1957), «Зростай, пречудовний світе» (1960), «Комунізму далі видні» (1961), «Срібної ночі» (1964) та ін.

У спадщині поета — близько п’ятнадцяти поем. Найбільші з них лишились недовершеними, правда, кожна по-своєму. З поеми «Шабля Котовського» в різний час побачили світ чотири великих розділи, за якими все ще важко скласти уявлення про зміст цілого твору. З драматичної поеми «Шевченко і Чернишевський» читачам відома достатньо самостійна за сюжетом перша частина з пізніше дописаною фінальною сценою, що замінила другу частину поеми, рукопис якої загинув у часи війни. Нарешті, величезна за обсягом поема-симфонія «Сковорода», над якою автор працював щонайменше двадцять років, — твір теж недописаний (виданий він був уже після смерті автора).

 

«Україна – єдина, Україна – це ми»

22 січня наша країна відзначає величне національне свято – День Соборності України.

У цей день в 1919 році, на Софійській площі в Києві, директорія Української народної республіки урочисто проголосила Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Українську державу. Це свято має історичне та політичне значення для суверенітету нашої держави.

З нагоди цієї дати в бібліотеці ліцею пройшла виховна година «Україна – єдина, Україна – це ми» на якій вихованці навчального закладу продемонстрували нероздільність нашої держави та єдність українського народу – народу з кращими традиціями поетичної та працелюбної української нації.

«Світ без меж» книга про розмаїття та рівність

У бібліотеці Андріївського ліцею №2 новинка літератури «Світ без меж» авторки Анастасії Степули, яка доступно та легкою мовою розповідає про різноманіття, рівність, толерантне спілкування – як правильно звертатися до різних людей. Книгу можна назвати провідником у світ різноманіття для малечі, і помічником для дорослих, які іноді ніяковіють від простих дитячих запитань.

«Хтось читає очима, хтось – пальцями. Хтось ходить, бігає, танцює ніжками, хтось – на кріслі колісному. Дитині варто пояснити – це тому, що люди різні. І якраз в цьому цінність кожного з нас.

Креативна виставка-інсталяція

“Новорічна казка” 

Свято наближається,  хочеться, щоб Новий рік пройшов весело, душевно та красиво. І створюємо для наших читачів казкову атмосферу. Радо запрошуємо всіх відвідати новорічну інсталяцію у бібліотеці Андріївського ліцею №2 та зробити світлини на згадку. Цього разу до новорічної книжкової ялинки приєднався Книговичок. Усе – задля створення святкового настрою користувачів книгозбірні!

Пізнавальна гра

«Подорож в країну права»

Права дитини — це певні можливос­ті, що надаються дітям (до 18 ро­ків), для того, щоб жити і дорослішати.  Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей — не існуватиме й держави. Діти — дзер­кало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклу­ється про них. І проявом цього була 44 сесія Генеральної асамблеї ООН, У 1959 році було прийнято Деклара­цію прав дитини. А в 1989 році всі прогресивні країни світу, у тому чис­лі й Україна, підписали Конвенцію прав дитини.

Завідувач бібліотеки Лацько С.І. в 2 класі провела пізнавальну гру «Подорож в країну права».  Гра пройшла в рамках Всеукраїнського Тижня Права. Виховний захід відбувся з метою розширення знання дітей про їхні особисті права, підвести здобувачів освіти  до розуміння того, що необхідно не лише знати свої  права, але й сумлінно виконувати свої  обов’язки; прагнути розуміння необхідності виконувати правила поведінки в ліцеї; виховувати повагу до вчителів, однолітків та людей, що є старшими за віком; сприяти розвитку мислення, уяви, пам’яті і самостійності.

Усний журнал

«ВІЛ/СНІД.Ти повинен це знати!»

ВІЛ та СНІД… Сьогодні нам часто зустрічаються ці слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чуємо по телевізору, радіо. Але, на жаль, більшість із нас не усвідомлює, яку загрозу він несе людям. СНІД – одна з найголовніших проблем, з якою людство зіткнулося у ХХ столітті і увійшло у ХХІ ст. У всьому світі проводяться наукові роботи зі створення вакцини та ліків проти – інфекції, але на сьогодні СНІД не лікується. Єдиним методом боротьби із хворобою залишається попередження передачі вірусу.

1 грудня у Всесвітній день боротьби зі СНІДом учні 9 класу Андіївського ліцею №2 разом з завідувачем бібліотеки Лацько С.І. підготували та провели для учнів 8-10 класів усний журнал «ВІЛ/СНІД.Ти повинен це знати!». Гортаючи сторінки журналу, старшокласники звертали увагу учнів на історію розвитку ВІЛ/СНІДу, ризики інфікування на СНІД, шляхи ураження на СНІД та необхідність берегти своє здоров’я, щоб не заразитися вірусом ВІЛ-інфекції. Адже у світі так багато доброго та цікавого і кожному з нас випав цей великий подарунок – життя. Цінуйте його, не марнуйте його, проживайте кожен день із радістю, з посмішками, з теплом та любов’ю.

                                                                                                               

«Народна трагедія. Скорботний 1933 рік»

День пам’яті жертв голодоморів відзначається в Україні щорічно в четверту суботу листопада. Цього року ця сумна дата припадає на 27 листопада.

У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у цей період від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

В бібліотеці Андріївського ліцею №2 була оформлена виставка «Народна трагедія. Скорботний 1933 рік» до Дня пам’яті жертв голодомору, яка розкрила причини, перебіг та наслідки страшної соціогуманітарної катастрофи українського народу. Користувачі, які зацікавилися цим трагічним періодом нашого історичного минулого, ознайомитись з унікальними щоденниковими записами очевидців страшної трагедії. Відвідання виставки не залишило байдужими читачів бібліотеки в оцінці жахів Голодомору і страждань, перенесених українським народом.

Екскурсом в історію для учнів 8 класу стала тематичні година спілкування, на якій діти дізналися про трагічне минуле свого народу. На ній завідувач бібліотеки Лацько С.І використовувала фотоматеріали про Україну 1932-1933 років, фотографії людей, яким вдалося вижити в ті трагічні часи, репортажі з життя селянства. Все це викликало у сучасної молоді багато роздумів: про життя, про країну, про минуле, сьогодення і майбутнє.

Головне, що усвідомили діти: Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, – не підлягає забуттю…

Книжкова виставка

“21 листопада – День Гідності і Свободи. Пам’ятаємо, шануємо, гордимося”.

21 листопада в Україні відзначатимуть День Гідності і Свободи. У цей день ми думаємо про майбутнє, але, водночас, пам’ятаємо тих, хто віддав життя в боротьбі за свободу країни.

В день цієї суспільно важливої дати в бібліотеці Андріївського ліцею №2 була розгорнута книжкова виставка, на якій представлені  видання, що висвітлюють події Революції 2013-2014 років.

«2013-2014 роки принесли багато змін у життя України та українців. Ми вистояли ще один Майдан, який став справжньою Революцією Гідності, – зазначила завідувач бібліотеки Світлана Лацько. – У кривавій боротьбі наша держава отримала, чи то втратила нових героїв – Небесну Сотню. Майдан як ніколи згуртував українців. Він став ще одним знаковим явищем в історії Української держави».

   

Гра-вікторина з Правил дорожнього руху

“Знай, вивчай, виконуй!”

Кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у тій чи іншій екстремальній ситуації. 17 листопада 2021 року в Андріївському ліцеї №2 завідувач бібліотеки Лацько Світлана Іванівна провела гру-вікторину «Знай, вивчай, виконуй!» для учнів 8-х класів, метою  заходу було   розширити знання дітей про безпечну поведінку на дорогах, розвиток вмінь і навичок свідомо дотримуватися Правил дорожнього руху, виховання поваги до встановлених правил і бажання їх знати та виконувати. Вікторина була цікава, змістовна і сприяла повторенню, вивченню та закріпленню знань Правил дорожнього руху.

Бібліотечний урок  “Структура книги”

Ми звикли до книг, але рідко думаємо про них, як про великий скарб. А книга — надійний засіб передачі знань від покоління до покоління, літопис людського суспільства.

Погляньте ж на свої книги. Вони яскраві та красиві, цікаві та привабливі. Але чи знаєте ви, як створюються книги?Довгий шлях проходить книга, перш ніж потрапити на ваші парти.

Кожен із вас багато разів тримав у руках книжку, але мало хто замислювався над тим, з яких частин вона складається, для чого потрібен той чи інший її елемент і як, узявши книгу до рук, ще не знаючи її змісту, не читаючи ані сторінки, можна визначити, для кого вона призначена, хто її автор, з якого міста і в якому році прийшла до вас, хто малював малюнки, з яких окремих віршів, оповідань, казок вона складається… Ось такий цікавий урок провела 12 листопада завідувач бібліотеки школи у 2 класі..

.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 № 931 «Про проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек», листа ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”від 30.08.2021 №22.1/10-19559 “Щодо наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 №931” відділ освіти Донецької селищної ради повідомляє   у жовтні місяці поточного року  в бібліотеці Андріївського ліцею відбудеться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек який пройде під гаслом:

«Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності»

Краєзнавчий віртуальний екскурс

“Мій рідний край”

Підготувала  Крячко Марія учениця 8-А класу

 

Конкурс віршів про рідний край

“Мій рідний край, моя земля”

Чому рідний край – це таке особливе, миле і гарне місце? Напевно, тому, що знайомство з навколишнім світом вперше відбувалося саме в цих краях. Маленька людина вперше тут побачила сонце, почула шум дощу, вдихнула лісовий аромат, пішла до школи, знайшла друзів.
Де б не була людина, в якому б куточку землі вона не опинилась, завжди буде згадувати свій рідний край, такий чудовий і милий серцю.

Ці думки були викликані в колажі  “Мій рідний край, моя земля” – саме таку назву він мав. На колажі можна побачити мальовничі куточки нашого селища. В роботи учнів відчувалася неймовірна теплота та любов до рідного краю. Подібні роботи  виховують любов до рідного краю і надихають юних митців на винахідливість, яка знадобиться їм у подальшому житті.

Портретна галерея «Українське козацтво в живописі»

Історичний караван (до Дня козацтва) «Великий характерник козацької України»

14 жовтня українці відзначають чотири великі свята: День Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України, День створення УПА. І водночас в цей же день відзначається День українського козацтва. У незалежній Україні це свято офіційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 07 серпня 1999 р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.

11 жовтня завідувач бібліотеки Андріївського ліцею №2 Лацько С.І. завітала до семикласників на історичний караван «Великий характерник козацької України». Щоб молоде покоління ідентифікувало себе українцями, воно повинно знати свою історію, мову, традиції та пам’ятати героїв українського народу.

Упродовж заходу почули багато цікавих історій та легенд про Сірка. Так 26 лютого 2002 року було введено в обіг срібну пам’ятну монету номіналом 10 грн., присвячену славетному кошовому. У кіно: «Чорна Долина» – український художній фільм 1990 року режисера Бориса Шиленка, за романом Ю. Мушкетика «Яса» та ін. У літературі: С. Черкасенко трагедія «Про що тирса шелестіла…», В. Малик «Таємний посол», Ю. Мушкетик «Яса», М. Морозенко «Іван Сірко великий характерник» та «Іван Сірко славетний кошовий», А. Кащенко оповідання «Сіркова слава» та «Сіркова могила» та ін. Познайомили з книгою Н. Тисовської «Секрети старої стрільниці», яка формує світогляд молоді. Переглянули відео «Козацька звитяга. Випуск №17. Історія. Іван Сірко» та слайд-презентацію.

Буккросинг в нашій бібліотеці

Бібліотека Андріївського ліцею №2 прийняла участь у соціальному русі  буккросинг «Жива книжкова полиця». Буккросинг (“book” – «книга», “crossing” – «рух») – це соціальний рух близький до флеш-мобу. Суть полягає у обміні прочитаними книгами. Власник книги може залишити її у громадському місці, щоб вона знайшла собі нового.

Поличка вільного обміну книг діє на АБОНЕМЕНТІ бібліотеки. На  книжковій шафі  виділено  2 полиці  на  яких  постійно  міняються  книги. Є  постійне  коло користувачів, які  приносять  по  2-3 книги  відразу.

В  групу  обміну  входять  любителі  магічної  фантастики, фентезі, детективів, любителі  жіночих  романів. Останнім  часом  на  полиці  з’явились  ілюстровані  книги  для  дітей  дошкільного  віку.

Приєднуйтесь до всесвітнього ідейного руху буккросинг! Не дайте Вашим книгам пилитись на полицях!

Конкурс малюнків

Мій рідний край – найкраще місце на землі

Рідний край — це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім’я. Це рідна природа, рідна земля — все те, що глибоко врізалося в пам’ять на все життя і зберігається в душі як найпотаємніше. Батьківщиною може бути все: будинок, вулиця, село, місто, країна. Однак це не тільки географічне положення. Це більш широке поняття, що не обмежується власним будинком або певною територією. Народ, рідна мова, традиції, культура, рідна природа — це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово «Вітчизна».

11 жовтня  пройшов конкурс малюнків «Мій рідний край – найкраще місце на землі» для учнів 1 класу. Діти із задоволенням показали в малюнках красу рідного краю.

Краєзнавча вікторина «Пам’ять рідної землі»

7 жовтня була проведена краєзнавча вікторина “Пам”ять рідної землі “, в якій взяли участь юні ерудити 5 класу. Діти були активними, продемонстрували добрі знання про рай, в якому живуть, його історію, культуру. В нагороду за свої знання отримали аплодисменти та невеликі призи.

Посвячення в читачі “Мандрівка стежинами бібліотеки”

5 жовтня в читачі бібліотеки було прийнято учнів 2 класу. Для другокласників була проведена екскурсія по бібліотеці, по дивовижній книжковій країні. Після екскурсії учні ознайомилися з правилами поведінки у бібліотеці, поводження з книгами, дізналися про історію виникнення книги, про те, яку важливу роль відіграє книга у нашому житті. У кінці уроку учнів було записано до бібліотеки і вони вибрали собі книжечки для читання вдома.

Екскурсія до бібліотеки “У світі книги чарівної”

4 жовтня хлопці та дівчата 1 класу завітали до царства книг, щоб мати змогу вперше поринути у чудовий та фантастичний світ, що дарує сучасна книгозбірня.

День відкритих дверей у бібліотеці ліцею

1 жовтня в бібліотеці Андріївського ліцею №2 пройшов День відкритих дверей. Протягом дня проводилися інформаційні заходи. Молодші читачі були запрошені на презентацію книжкової виставки “Казковими стежками”.

 

 зо вересня Всеукраїнський день бібліотек 

Осінній вересень багатий сонячними днями, щебетанням школяриків, щедрими врожаями, барвистими шатами дерев, пташиними ключами… Символічно, що розпочинаться вересень Днем знань, а завершується Днем бібліотек. Бібліотека давно є тією світлицею, яка збирає творчих людей, аби поспілкуватися, пізнати мудре, поділитися своїми успіхами.

22 ВЕРЕСНЯ В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ

Відповідно до Указу Президента України щорічно 22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави, як данина всенародної поваги та вшанування пам’яті усіх тих, хто під час Другої світової війни боровся за свободу своєї країни, свого народу не шкодуючи ні сил, ні власного життя.

Партизанський рух став воістину всенародною боротьбою проти німецько-фашистських загарбників. З нагоди  Дня партизанської слави, з метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у бібліотеці було організовано виставку “Партизанськими стежками”, присвячену підпільному та партизанському руху в 1941-1945 роках.

Пам’ять про Другу світову війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче – життя. Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно.

ДЕНЬ МИРУ В БІБЛІОТЕЦІ

Людина створена природою 

для миру, а не для війни, 
народжена для радості,
а не для горя… 

/Франсуа Рабле/ 

 

21 вересня весь світ відзначає День миру, як день глобального припинення вогню та відмови від насильства. У всіх куточках світу проходять заходи, спрямовані на залучення уваги до того, як багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті.

До Міжнародного дня миру в Україні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. У наш час, коли на Сході нашої  країни лунають постріли та проливається людська кров, це свято особливе. Цього дня низько схиляємо голови перед тими людьми, які   підтримують  найцінніше на цій планеті – мир, людське життя, право мати над головою мирне небо.

Цей день закликає людей не тільки замислитися про мир, а й зробити щось заради нього.

В бібліотеці Андріївського ліцею №2 експонується книжково – ілюстративна виставка «Хай буде мир на всій землі», на якій представлені книги , що розкривають значущість боротьби за мир для людини будь-якої країни, показують відвагу наших воїнів у Другій світовій війні та сучасному протистоянні на сході України.   Виставка пропонує замислитися над глибокими питаннями війни і миру на Землі.